Шкільна бібліотека

Головна
Колядки та щедрівки
Зарубіжні прислів'я
Підручники
ГДЗ
Біографії
Реферати
Зарубіжна література
Українська література
Твори з української мови
Англійська мова
Русский язык
Сочинения
Стислі перекази
Прислів'я та приказки
Крилаті вирази
Фразеологізми
Народна творчість

Баннерный обмен ABN

Твір на тему: Є в коханні і будні, і свята (I в.)

Що таке кохання? Може, це щасливий подарунок долі? А може, це щось легке і приємне? Чи щось непривітне, таке, що приносить суцільні неприємності? Як не дивно, все вищесказане підходить до визначення кохання, настільки воно неоднозначне й різноманітне у своїх проявах. Чи знайоме вам відчуття, коли нічого не хочеться? Коли все стає байдужим, і нічого не цікавить. Навіть те, що недавно подобалось і тішило, вже не приваблює. Заплакати б, а немає чим. Засміятися б, а немає з чого. І здається, що не може бути нічого гіршого за цей стан. Хочеться знайти людину, яка розуміла б з півслова, якій можна було б розказати про все на світі, зануритися з головою в шалений вир кохання. Правда, буває, що коли ти, здається, вже дочекався такої людини, виявляється: це було просте захоплення, неглибоке, нещире за своєю суттю. Таке «прозріння» приносить із собою відчуття тяжкого розчарування.
Минають години, дні, тижні, місяці... Все ніби так, як і завжди, але врешті-решт розумієш, що чогось до болю не вистачає. І раптом така жадана зустріч відбувається! Нарешті відчуваєш, що певна людина, може, і знаходиться десь там далеко, але в твоїй душі вона тут, із тобою; обертаєшся та шукаєш серед сотень пар очей ті, що кожної хвилини постають у пам'яті. І наче все, як і завжди, але знайомі й друзі, дивлячись на тебе, в один голос твердять, що ти змінився. Дійсно, ти ніби літаєш на крилах кохання, землі під ногами не чуючи від щастя, яке переповнює колись одиноке серце, адже кохана людина — поруч.
Зародження кохання завжди супроводжується відчуттям радості буття. Однак неможливо бути щасливим вічно: навіть за умов ідеальних стосунків можливі сварки, суперечки, прояви невдоволення одне одним, бо кохання, як і все на землі, не буває «стерильно» бездоганним. Інакше ж можна вмерти від безмірного щастя, захлинувшись ним, наче водою. Отже, бачимо, що кохання має як світлі, так і темні сторони, тому що радість іде поряд із болем, відчуття потрібності комусь — із відчуттям самотності. Існує думка, що просто необхідно зазнати втрат, щоб вміти цінувати те позитивне, що дає любов.
Окремо стоїть проблема сімейних стосунків. Спочатку закоханим здається, ніби їх стосунки ідеальні. Проте частими є випадки, коли молода сім'я не витримує випробування побутом, і починаються сльози, дрібні сварки, з'ясування стосунків — у кохання наступили «будні»... їх треба просто пережити, не розтоптати своєї любові із-за дрібниць, бо щонайменше інфантильно вимагати від коханої людини тільки радості й позитивних емоцій. Відомо ж бо — після страшної зливи завжди яскраво світить сонце, а після сварки неодмінно настане примирення, і почнеться «свято». Хто розуміє це, тому побутові дрібниці ніколи не завадять зберегти у серці чисте й палке почуття, той спокійно переживатиме «будні» кохання і з радістю зустрічатиме його «свята».

по темі:

  • "Нам треба голосу Тараса" (І варіант)
  • "Нам треба голосу Тараса" (IІ варіант)
  • Наша ціль - людське щастя і воля (І варіант)
  • Наша ціль - людське щастя і воля (IІ варіант)
  • "Є в коханні і будні, і свята" (ІІ варіант)


  • категорія: твори з української мови / твір на тему: "Є в коханні і будні, і свята" (I варіант)