Баннерный обмен ABN

Загальна характеристика дедуктивних умовиводів

Нитки павутиння не пошкоджені.
Отже, вікно не відчинялося.
2) Якщо дружина й донька Івана 3. крізь вікно вистрибнули у двір, ю на м'якому грунті мають залишитися сліди їхніх ніг.
3) Слідів ніг під вікном не виявилося.
Отже, дружина й донька крізь вікно не вистрибували, Подальший хід міркування був таким:
Якщо вікно не відчинялося і крізь нього дружина й донька не вистрибували, то їхня розповідь про те, як вони врятувалися втечею крізь вікно, є вигадкою
Доведено, що вікно не відчинялося.
Отже, розповідь дружини й доньки про те, що вони врятувалися втечею крізь вікно, е вигадкою.
Умовні силогізми є формою доказу негативних чинників. Найчастіше способами доказу таких фактів є такі:
а) Виведення із досліджуваного факту А наслідку В і перевірка його на практиці. Якщо буде встановлено, що виведений із факту А наслідок В не існує (є негативним, відсутнім), то за формою заперечуючого модусу умовно-категоричного силогізму робиться достовірний висновок про відсутність факту А.
У судовій практиці цей спосіб досить поширений Пов'язується це з тим, що під час розслідування і розгляду судових справ у багатьох випадках є можливість вивести наслідки із досліджуваних фактів слідства і перевірити їх насправді, переконатися в їхньому існуванні або відсутності. Прикладом даного способу спростування неіснуючих фактів є уже наведені докази того, що 1) вікно не відчинялося і 2) дружина й донька Івана 3. крізь вікно не вистрибували.
б) Співставлення досліджуваного факту А із несумісним фактом В (за якістю, часом у просторі тощо), достовірно встановленим раніше. Унаслідок співставлення таких двох фактів висловлюється умовний більший засновок, підводиться менший засновок і робиться висновок:
Якщо є факт А, то не має існувати факт В. Установлено, що факт В існує.
Отже, факт А не існує. Наприклад:
Якщо обвинувачуваний В. 22 жовтня о 10 годині вечора у непритомному етапі перебував у своєму вагоні-теплушці, то в той самий день і в той самий час він не міг випивати в буфеті станції К.
Установлено, що 22 жовтня о 10 годині вечора обвинувачений В. перебував у буфеті станції К
Отже, факт, повідомлений обвинувачуваним, нібито він 22 жовтня увечері перебував у непритомному стані, не існував
Цей спосіб доказу широко використовується при спростуванні алібі.
У судовій практиці бувають випадки, коли необхідно довести, що існуючий насправді факт не міг би існувати. Для цього слід співвіднести такий факт із його причиною. Якщо буде встановлено, що дана причина в момент, коли виник досліджуваний факт, була відсутня, то за-формою умовно-категоричного силогізму, доходять висновку, що в цей момент факт, котрий цікавить слідство, також не міг існувати Умовивід відбувається за такою різновидністю стверджуючого модусу:
Якщо не було явища А, то не могло бути і явища В (на існуванні якою наполягає обвинувачений). Явища А не було.
Отже, не могло бути і явища В.
Те, що явища В. в даний момент не може бути, але воно все ж існувало, свідчить про те, що воно викликане якоюсь іншою причиною, котра суперечить юридичному закону.
Приклад: За кримінальною травою про розкрадання на заготівельному пункті слідчий звернув увагу (за корінцями квитанцій) на те, що 10 вересня була закуплена велика кількість продуктів. У слідчого виникла підозра, що квитанції, виписані того дня, є фіктивними, а закупівля продуктів не проводилася. Але це припущення треба було обґрунтувати. Вивчаючи умови закупівлі продуктів, слідчий з'ясував, що закупівля продуктів і виписка квитанцій не можуть проводиться, якщо в касі заготівельного пункту того дня відсутні гроші. Так було віднайдено більший засновок. Установивши потім, що 10 вересня у касі заготівельного пункту грошей не було, слідчий дійшов висновку про те, що заготівельний пункт не міг 10 вересня проводити закупівлю продуктів. У чистому вигляді цей умовивід має таку форму:
Якщо в день визиски квитанції у касі заготівельного пункту відсутні гроші,, то закупівля продуктів не проводилася. 10 вересня в касі заготівельного пункту грошей не була
Отже, 10 вересня закупівля продукт» не проводилася.
Хід подальшого міркування був такий:
Якщо 10 вересня закупівля продукті» не проводилася, то квитанції не виписувалися.
10 вересня закупівля продуктів не проводилася. \
Отже, 10 вересня квитанції не виписувалися.
Так завдяки ряду умовиводів слідчий дійшов висновку про те, що квитанції виписувалися 10 вересня не у зв'язку із закупівлею заготівельним пунктом продуктів.
Умовні силогізми застосовуються під час перевірки достовірності свідчень. Установлення фактів і перевірка достовірності показань – це здебільшого один і той самий пізнавальний процес. За допомогою дослідження фактів, повідомлених свідком, потерпілим, обвинувачуваним або іншою особою, розв'язується питання про достовірність свідчень цієї особи про ці факти. Встановивши, наприклад, що 1) «вікно не відчинялось і 2) «крізь вікно ніхто не вистрибував», слідчий тим самим переконався в недостовірності свідчень про ці факти дружини й доньки потерпілого. Умовивід, як уже відомо, відбувається у такому випадку у формі заперечуючого модусу: від відсутності наслідків, виведених із повідомленого факту, доходять висновку про відсутність цього факту; від відсутності повідомленого факту переходять потім до висновку про хибність джерела відомостей про цей факт
Висновок про якість свідчень може бути зроблений не тільки від відсутності фактів до хибності показань, а й від наявності фактів до достовірності свідчень. Більший засновок у таких випадках має бути еквівалентним умовним судженням. Умовивід звичайно виражається в такій формі:
Якщо свідчення І. правильні, то мають існувати названі ним факти А, В, С.
Повідомлені І факти А, В, С існують.
Отже, показання 1 правильні.
Умовні силогізми використовуються для здобуття знань про те, які факти (сліди), окрім установлених, мають існувати у даному конкретному випадку, і, таким вином, допомагають визначити напрямок пошуку слідів (фактів) у справі. Найчастіше для цієї мети застосовується стверджуючий модус (modus ponens) і суто умовні силогізми.

Сторінки: 1 [ 2 ]

по темі:

  • Загальна харавктеристика поняття
  • Загальна характеристика судження


  • категорія: реферати / реферати з логіки / Загальна характеристика дедуктивних умовиводів