Баннерный обмен ABN

Загальна характеристика судження

Використовуючи формалізацію логіка висловлювань може будуватись як морфологічна система (алгебра) і як числення. Морфологічна система логіки висловлювань досліджує операції над висловлюваннями, що мають лише одну ознаку — істиннісне значення. У цій системі ототожнюються всі істинні висловлювання і всі хибні, абстрагуючись від їхнього змісту. Завдяки тотожностям здійснюються різноманітні перетворення висловлювань. Засобами морфологічної системи логіки висловлювань можна проводити демаркацію між тотожно-істинними формулами та формулами, що не є такими, визначати відношення логічного слідування між двома формулами, здійснювати перевірку формул на рівносильність. Складніші задачі розв'язуються засобами числень логіки висловлювань. Існують аксіоматичне і натуральне числення логіки висловлювань. В аксіоматичному побудуванні числення висловлювань доведення будь-якої формули зводиться до її виведення з установленої в цьому численні системи аксіом за допомоги правил виводу: Modus ponens і правила підстановки. У натуральному численні логіки висловлювань установлюється відношення вивідності, тобто логічного випливання певних наслідків із заданих засновків, що не є тотожно-істинними виразами, а задають лише деякі умови конкретної міркувальної ситуації.
Натуральне числення має перевагу порівняно з аксіоматичним, істотно спрощуючи пошукові ланцюги за рахунок зміни громіздких доведень значно лаконічнішими виводами Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. - К., 2003.- С.55.. Незважаючи на те, що число правил натурального числення є більшим, ніж в аксіоматичних побудовах логіки висловлювань, у структурному плані маємо відчутні полегшення в разі застосування саме цих правил, а не аксіом чи теорем, якими ці правила обґрунтовуються. Крім того, процес доведення випливання отриманих із заданих підстав наслідків засобами числення натурального виводу більш наближений до дійсних міркувань.
Натуральне числення логіки висловлювань іноді називають системою натурального виводу (СНВ). Оскільки СНВ базується на дедуктивних умовиводах, вона широко використовується для отримання нових і доведення наявних знань. Натуральним таке виведення висновку називається з огляду на його наближеність до природного міркування. У натуральному численні логіки висловлювань, яке базується на правилах дедуктивного умовиводу, істинність одержуваних знань визначається не конкретним змістом засновків, а залежить лише від їхньої істинності й коректності застосування до них правил виводу, що і є можливим завдяки формалізації Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. - К., 2003.- С.106.. Отже, якщо відомі нам вихідні дані, виражені природною мовою, ми перекладемо на мову логіки висловлювань (тобто формалізуємо їх), то матимемо можливість алгоритмізованого виведення істинного висновку, який потім знову перекладається на природну мову та виступає розв'язком задачі. Такий спосіб аналізу вихідних даних набагато скорочує час отримання істинного висновку.
Основні логічні характеристики СНВ — несуперечливість і повнота.
Несуперечливість означає, що в ній не можна одночасно довести певне судження та його заперечення, тобто не можуть бути одночасно доведені формули А і ІА. Із істинних засновків можна отримати тільки істинні висновки. Отже, якщо в процесі виведення прийняли якесь припущення і дійшли суперечливого висновку, то наш результат свідчить про неправомірність прийнятого припущення.
Повнота означає, що кожний логічний закон (тотожно-істинна формула) може бути у цій системі доведеним.

Задачі.

1. Дати аналіз дефініції (визначити чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушене) „Слідчий представник органів міліції, який провадить слідство має відповідні права”
Відповідь.
Дане визначення є неправильним. В даному визначенню порушено правило ясності і чіткості. Тут дефінвєндум виражається виражається через поняття, ознаки якого невідомі (має відповідні права) і, відповідно само потребує уточнення.

2. Дати аналіз поділу (визначити чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушене) „Вироки бувають звинувачувальними, виправданими і несправедливими”
Відповідь.
Даний поділ є неправильним. Порушено правило однієї основи. Члени поділу „звинувачувальні” і „виправдні” виділені за однією основою, а „несправедливі – за іншою. Через це член поділу „несправедливі” може містити спільні елементи з членами поділу „звинувачувальні” і „виправдними”

3. Проаналізувати судження (визначити його вид та структуру) „Жоден звинувачувальний вирок не переглядається”. Записати протилежне даному.
Відповідь.
Дане судження є простим.
Суб’єкт судження звинувачувальний вирок, предикат переглядається, кванторне слово „жоден”, логічна зв’язка „не”.
Це атрибутивне судження.
За кількістю – загальне судження.
За якістю – заперечу вальне.
Отже це загальнозаперечувальне судження. Тип судження Е.
Протилежне даному
„Всі звинувачувальні вироки переглядаються”.

4. Формалізувати судження „Не існує таких суджень, які можна було б одночасно розглядати і як загальні і як часткові”
Відповідь.
Вихідне речення є запереченням кон’юнкції двох простих суджень.
Позначимо А – судження можна розглядати як загальне;
В – судження можна розглядати як часткове.
тоді вихідний вираз можна формалізувати як

5. Встановити дотримання основних принципів правильного мислення у міркуванні „Свідок повинен давати правильні свідчення”
de свідок
de зобов’язаний давати правильні свідчення
Відповідь.
У даному міркуванні порушено принцип тотожності так як проведено підміну поняття „повинен” поняттям „зобов’язаний”.

Сторінки: 1 2 [ 3 ]

по темі:

  • Загальна харавктеристика поняття
  • Загальна характеристика дедуктивних умовиводів


  • категорія: реферати / реферати з логіки / Загальна характеристика судження