Шкільна бібліотека

Головна
Колядки та щедрівки
Зарубіжні прислів'я
Підручники
ГДЗ
Біографії
Реферати
Зарубіжна література
Українська література
Твори з української мови
Англійська мова
Русский язык
Сочинения
Стислі перекази
Прислів'я та приказки
Крилаті вирази
Фразеологізми
Народна творчість

Баннерный обмен ABN

Домашні завдання з англійської мови для 11-го класу. Reader (домашнє читання)

Task 1

1. Колись жили два чоловіки. Кожен з них мав сина. Один з чоловіків — ми будемо називати його Містер Уайт — був дуже суворий зі своїм сином, а його друг — Містер Браун — завжди говорив: «Чому ти такий суворий? Я не настільки суворий, але мій син такий же хороший, як і твій».
Одного дня обидва чоловіки пішли відвідати своїх друзів. їх сини також були з ними, вони грались в саду. Скоро чоловіки почали говорити про своїх синів, і знову Містер Браун сказав: «Я таки не можу зрозуміти, чому ти такий суворий зі своїм сином».
Містер Уайт глянув крізь вікно та покликав сина. Він написав записку і дав її сину, кажучи: «Том, віднеси цю записку додому і принеси мені відповідь від Матері». «Дуже добре, Батьку», сказав його син та пішов.
Як тільки хлопчик залишив кімнату, його батько почав говорити: «Том сходить вниз. Він відкриває двері. Він повертає за ріг вулиці. Він зараз проходить мимо Театру опери та балету. Він йде по нашій вулиці. Він підходить до дому. Він біля дверей. Він дзвонить. Він входить у будинок. Він стоїть перед матір'ю. Він дає їй записку. Вона читає записку. Вона пише відповідь. Він отримує відповідь. Він направляється сюди. Він проходить мимо кінотеатру. Він перехо¬дить вулицю. Він біля дверей будинку. Він дзвонить. Він піднімається нагору. Ось він тепер», а потім, дивлячись на двері, він покликав: «Том!»
«Я тут, батьку», — відповів Том.
«Ти ходив додому і отримав те, що я хотів?»
«Так, я все зробив. Ось відповідь матері».
«Добре, мій хлопчику. Дякую. Тепер ти можеш йти до своїх друзів». Містер Браун потім сказав: «Але мій син теж може це зробити». Він написав записку, покликав свого сина і наказав йому віднести записку до матері і принести йому відповідь.
«Поспішай, Віл. Мені потрібна відповідь матері».
«Так, — сказав хлопчик, — Я розумію». І він пішов. Його батько почав говорити як й інший чоловік: «Біл сходить вниз. Він біля дверей. Він виходить. Він йде по вулиці. Він переходить вулицю. Він повертає праворуч. Тепер він біля воріт парку. Він проходить мимо музею зараз. Він біля нашого дому. Він біля дверей. Він дзвонить. Він входить. Він дає матері записку. Він отримує її відповідь. Він поспішає вниз. Він на вулиці. Він повертає ліворуч. Він біля ворот парку. Він йде угору по вулиці. Він підходить до будинку. Він біля дверей. Він піднімається нагору», а потім, дивлячись на двері, він покликав: «Біл!»
«Так, батьку», — відповів Біл.
«Дай мені відповідь матері».
«Я:., я... я піду за хвилину, батьку. Я не можу знайти свого капелюха».
Обидва чоловіки подивились один на одного, але нічого не сказали.
2 1) No, only one of the men was really strict with his son.
2) One day both men went to visit their friends.
3) Yes, their sons went with them.
4) Mr. White told his son to take the note he had written at home and bring him an answer from Mother.
5) Yes, Tom was right at the door when his father called him.
6) Mr. Brown did the same as Mr. White: he wrote a note and asked hisson Bill to to take that note to his mother and bring him her answer.
7) Bill was at the door when his father called him, but in fact he had not gone anywhere by that time.
8) The first son was very obedient because of the strictness of his father, and the second one was also a good boy, but he wasn't so diligent and obedient because his father gave him much more freedom. .
9) Both fathers tried to bring up their sons very well, but Mr. Brown failed to understand that parents' love should be mixed with some strictness.

Task 2

1. Герберт Джордж Уелс (1866 — 1946) відомий в англійській літературі як автор наукової фантастики.
Він народився у бідній сім'ї, але зміг отримати освіту. Він вивчав біологію. Пізніше він зацікавився соціальними проблемами. Він називав себе соціалістом. Як усі прогресивні люди того часу він розумів, що світ повинен змінитись.
Г. Уелс — автор багатьох фантастичних романів. Найбільш відомими з них є «Людина-невидимка» та «Машина часта.

Людина-невидимка Частина І

Героєм роману є Гріфін, обдарований молодий науковець. Він винаходить речовину, яка робить людину невидимою, і випробовує її на собі. Бажаючи про¬довжити свої експерименти. Гріфін приїжджає до тихого провінційного містечка і зупиняється у готелі. Його самітний спосіб життя та дивне заняття викликають підозру з боку обмежених містера і міссіс Холл — володарів готелю. Вони почи¬нають стежити за Гріфіном. В кінці кінців це призводить до відкритої сварки.
Незнайомець повернувся до своєї кімнати близько половини шостого і залишався там майже до півдня. Він був дуже голодний. Тричі він дзвонив, але міссіс Холл не відповіла, бо вона була зла на нього через його грубість. Чим незнайомець займався, було невідомо. Мабуть, він знову робив свої експерименти за столом. Десь опівдні він несподівано відкрив двері і зупинився, витріщившися на людей біля бару. «Міссіс Холл», — покликав він. Міссіс Холл вийшла вперед, тримаючи в руках несплачений рахунок. «Ви бажаєте отримати ваш рахунок, сер?» — запитала вона.
«Чому мені не було подано сніданок? Чому ви не відповіли на мій дзвінок? Ви, мабуть, вважаєте, що я можу жити без їжі. Чи не так?»
«Вам потрібно було сплатити мій рахунок, сер», - сказала міссіс Холл.
«Слухайте мене, добра жіночко...» — почав він.
«Припиніть базікати, — сказала міссіс Холл. — Перед сніданком ви.повинні пояснити мені декілька речей, яких я не розумію. Ваша кімната була пустою, але як ви знову увійшли? Мабуть, ви залізли крізь вікно. Я гадаю, ви знаєте, що люди, які зупиняються у цьому домі, ходять через двері. Такі правила»,
«Вам належало б бути більш ввічливими, хоча б», — незнайомець злим голосом перебив її і тупнув ногою. «Ви не розумієте, хто я! Я вам покажу!» Він зняв окуляри, і всі у барі роззявили рота від подиву: за ними нічого не було. Він почав знімати пов'язки, іцо вкривали все його обличчя. Міссіс Холл впала непритомною, коли побачила, що у незнайомця не було голови. Люди у барі повибігали на вулицю. Новина про чоловіка без голови миттєво розійшлась по всій вулиці, і скоро біля дверей маленького готелю зібрався натовп приблизно з 40 чоловік. Невеличка процесія продиралась крізь цей натовп: перша міссіс. Холл, потім містер Джеферс, сільський поліцейський, та інші. Мабуть, міссіс Холл сходила у поліцейський відділок за поміччю. Всі вони маршем пройшли по сходах нагору і відразу ж увійшли до кімнати незнайомця. Вони побачили фігуру людини без голови, що сиділа за столом.
2. 1) Herbert Wells is the author of science fiction.
2) He was born in a poor family. He became a biologist, but soon became interested in social problems.
3) The most popular of his novels are "The Time Machine" and "The Invisible Man".
4) The hero of the novel "The Invisible Man" is Griffin, a gifted young scientist.
5) Griffin invented a substance that made people invisible.
6) The events of the extract took place in a quiet provincial town.
7) The innkeepers began spying on Griffin because of his secluded way of life and strange occupation.

Task3
Людина-невидимка Частина II

«Що таке?» — злий голос звучав з комірця фігури.
«Ви дивна людина. сказав Джеферс. — Але з головою чи без неї, я повинен заарештувати вас». І він дістав пару наручників. У наступну мить незнайомець зняв рукавички і кинув їх на підлогу. Він провів рукою уздовж свого жакету, і ґудзики, до яких були направлені його пусті рукава, розстебнулись. Потім він нахилився і почав щось робити зі своїми черевиками і шкарпетками.
«Ба! — сказав Джеферс. — це взагалі не людина. Це просто порожній одяг. Дивіться!» Він простягнув руку, і вона ніби-то наштовхнулась на щось у повітрі.
«Не могли б ви бути більш обережним? Ви трохи не пошкодили моє око, — сказав злий голос. Оправа в тому, що я невидимий. Це, можливо, дивно, але це не злочин»
«У мене є інструкція». — сказав Джеферс, тримаючи наручники напоготові.
«Ну, - сказав незнайомець. Я піду. Але без наручників».
«Вибачте, але...»
Несподівано фігура сіла. 1 Іеред тим, як хто-небудь міг зрозуміти, що коїться, черевики, шкарпетки та штани були скинуті під стіл. Потім незнайомець підстрибнув і скинув пальто.
«Тримайте його, — він знімає речі».
Віла сорочка квапливо зарухалась і тріпотіла у повітрі. Джеферс схопив її і тільки допоміг її зняти.
«Ви могли б скоріше затримати його», - один з чоловіків сказав поліцейському. «Чому ви відпустили його?» «Ось де він!» — вигукнув інший чоловік. Багато людей були вдарені повітрям. Натовп рухався вниз по сходах і в напрямку дверей дому.
«Я схопив його!» — закричав 'Джеферс. Він міцно тримав свого невидимого ворога, але, мабуть, його несподівано вдарили, бо він повалився на землю. Були чутні збентежені вигуки: «Тримай його!», «Невидимий!» Посередині дороги пронизливо заверещала одна жінка, бо щось штовхнуло її. Собаку, схоже, вдарили невидимою ногою, бо він утік у сусудській двір. І невидимий чоловік втік з міста назавжди.
2.1)The whole crowd with the innkeeper Mrs. Hall and the village constable Mr. Jaffers in front of them entered the stranger's room. They wanted to catch him.
2) No, people didn't manage to hold the invisible man.
3) Then the invisible man ran outside, hit some passers-by and a dog and was gone.
4) Yes, he was.

Task4
Машина часу Частина І

Одного вечора видатний вчений, автор називає його Мандрівником у часі, показав своїм друзям модель машини, яку він назвав Машиною часу. Він сказав, що збирається відправити цю модель у майбутнє.Мандрівник у часі сказав, що велика Машина часу вже майже готова і що за тиждень він сам збирається помандрувати у майбутнє.
Наступного четверга — в день, коли друзі вченого звичайно збирались у його домі, - вони .прийшли знову, але вченого не було вдома. Була тільки записка, в якій він просив починати обід без нього.
В середині обіду двері їдальні відчинились, і ввійшов Мандрівник у часі. Він виглядав дуже втомленим. Він пояснив друзям, що він щойно повернувся з віддаленого майбутнього, і розказав їм наступну історію.
Машина часу була готова о 10 годині цього ранку, Я сів на сидіння.
В одну руку я взяв пусковий важіль, а в іншу — важіль зупинки. Потім я надавив на пусковий важіль. Я відчув, ніби я падаю. Майже негайно я надавив на важіль зупинки. Подивившись навколо, я побачив лабораторію, як і завжди. Що-небудь сталось? Потім я помітив годинника. Перед відправкою він вказував 10 годину. Але тепер була половина на четверту
2. 1)The scientist's name is unknown as the author of the novel calls him just Time Traveller.
2) Time Traveller showed his friends a small model of a machine that he called the Time Machine.
3) When came into the dinning-room in the middle of the dinner, he explained to his friends that he had just returned from the remote future.

Task5
Машина часу Частина II

Я взяв пусковий важіль двома руками і надавив на нього. В лабораторії стало темно. Міссіс Уотчет увійшла і пройшла до дверей до саду, не побачивши мене. Я вважаю, вона витратила біля хвилини, щоб перетнути кімнату, але мені здалось, що вона пронеслась кімнатою, як ракета. Я максимально повернув важіль. Відразу настала ніч, а у наступну мить вже був ранок. Завтрішня ніч прийшла відразу ж, а потім знову день, знову ніч, швидше і швидше. Лабораторія зникла, і я побачив сонце, яке дуже швидко рухалось у небі, кожної хвилини починаючи новий день. Я припустив, що лабораторія була зруйнована, і я опинився у відкритому просторі.
Швидкість машини все збільшувалась. Я більше не міг бачити сонця, зміна дня і ночі перетворилась в одну постійну сірість.
Я все ще був на схилі гори, де зараз стоїть цей будинок. Я бачив, як дерева ростуть і змінюють свій колір: то коричневий, то зелений, бо змінювались пори року, вони росли, потім старіли і вмирали. Я бачив, як величезні будинки з'являлись, а потім щезали.
У своїй машині я мав циферблат зі стрілками, який регістував мою швидкість. Тепер, дивлячись на нього, я побачив, що рухаюсь зі швидкістю одного року за хвилину. Адже я рухався все далі й далі у майбутнє, цікавість моя все зростала. Що я побачу, коли зупинюсь? Як змінилось людство? Якого чудового прогресу воно досягло? Я бачив прекрасну архітектуру, що проминала перед моїми очима, і я помітив, що клімат змінився, адже не було зими.
Бажання зупинитись все збільшувалось, і я надавив на важіль зупинки, у кінці кінців. Зупинка була такою раптовою, що Машина перекинулась, і мене викинуло на траву.
Я озирнувся навколо. Я був у прекрасному саду. На відстані я побачив величезні будинки з колонами. Переді мною стояв кам'яний Сфінкс на бронзовому п'єдесталі.Потім я побачив декількох чоловіків, і один з них наблизився до мене. Він був маленьким і красивим, хоч і виглядав дуже кволим. Потім він повернувся до двох інших і заговорив до них мовою, якої я не розумів. Вони щось мені говорили і торкались мене своїми маленькими руками.
2. 1)When the Time Machine suddenly stopped. Time Traveller found himself in a beautiful garden.
2) He saw huge buildings with columns around him and a stone Sphinx on a bronze pedestal before him.
3) The people were small and handsome, but they looked very frail.

Task6
Машина часу Частина III

Один з маленьких чоловіків, посміхаючись, підійшов до мене і одягнув ланцюжок з красивих квітів навколо моєї шиї, Іншим сподобалась ця ідея, і вони почали бігати навколо і кидати в мене квіти. Потім вони взяли мене за руки і повели до будинку неподалік.
Будинок був дуже великий, дуже старий і частково зруйнований. Все було вкрито пилюкою. Там було багато низьких столів, а на них я побачив купи фруктів, яких не знаю.
Маленькі люди почали їсти, і я наслідував їх приклад, бо я був дуже голодний і спраглий. Ці люди їли тільки фрукти, і поки я був з ними, я також не їв нічого іншого. Пізніше я дізнався, іцо в тій країні немає коней, овець чи собак. Але фрукти там чудові.
Я був здивований побачивши, що ті люди дуже мало зацікавились мною. Вони були як діти: вони підходили, дивились на мене, казали щось, але дуже швидко вони стомлювались від мене і йшли шукати собі іншу іграшку.
Я спробував вивчити їхню мову, вказуючи на речі і просив їх назвати слова для них. Ллє це був дуже повільний та важкий процес, бо їм було не цікаво вчити мене.
Я залишив будинок і піднявся на гору, щоб краще побачити навколишній світ. Я побачив великі палаци, дуже красиві, але частково зруйновані. Маленьких будинків не було взагалі.
2.1)The little people greeted Time Traveller putting a chain of beautiful flowers around his neck. Then they took him to the nearest building.
2) No, they didn't understand each other, as the little people used the language which Time Traveller did not know.
3) Yes, they weren't.
4) Time Traveller saw large beautiful palaces around him.

Task7
Машина часу Частина IV

Всі люди були однаково одягнені, мали однакове довге кучеряве волосся. Я не міг зрозуміти, де чоловіки, а де жінки. Діти виглядали як дорослі. Іншою річчю, що здивувала мене, було те, що я не бачив старих людей. Я думав і думав, але не міг збагнути цей світ.Сонце сіло, і я вирішив спуститися і знайти місце, де можу поспати. Я збіг вниз по схилу гори, щоб побачити за нею Машину часу. Ви не можете собі уявити той жах, що охопив мне: Машини часу там не було.
Я був упевнений, що маленькі люди були занадто слабенькі, щоб зрушити Машину. Отже, це була якась інша сила, якої я не знав, що зрушила її. Я злякався. Тільки одна думка заспокоювала мене: важілі старту і зупинки були у моєму кармані, отже ніхто не міг рухати машину у часі. Хтось пересунув Машину і сховав її.
Я був у розпачі і пішов до великого палацу. Величезна зала зі столами була темною і порожньою. За нею я знайшов іншу велику залу, вкриту подушками, на яких спали маленькі люди. Я запалив сірник і закричав: «Де моя Машина часу?» Вони прокинулись і здивувались, побачивши сірник. Деякі з них посміхались, деякі злякались. Було зрозуміло, що вони нічого не знали про мою Машину і не розуміли, чого я хочу.
Я пройшов крізь велику їдальню знову і вийшов. Я походив навколо, пошукав у кущах, намагаючись знайти Машину, і заплакав. Я почувався безнадійно відрізаним від свого світу.
Нарешті, я ліг на землю і заснув.
2.1)It was difficult for Time Traveller to distinguish men, women and children because they all looked alike.
2) Time Traveller felt horror because he did not find the Time Machine where he had left it.
3) He was in despair because he thought that someone had moved and hidden his Machine.

Task8
Машина часу Частина V

Коли я прокинувся, вже був ранок. Тепер я міг тверезо подумати і спокійно сказати собі: «Я повинен бути спокійним. Я повинен вивчити цей світ і цих людей. Можливо, я зможу знайти матеріали й інструменти, щоб зробити іншу машину».
Я підійшов до Сфінксу і оглянув землю. І там я знайшов сліди, які вели до п'єдесталу. Потім я постукав по ньому. П'єдестал був порожнім. Тепер було зрозуміло, що моя Машина часу була всередині п'єдесталу, але я не міг збагнути, як його відкрити.
Двоє маленьких людей підійшли до мене. Вказуючи на п'єдестал, я показав, що хочу відчинити його. Але вони повелись дуже дивно. Вони повернулись і пішли геть, дивлячись на мене так, ніби я робив щось ганебне. Я спробував зламати стіни п'єдесталу камінням, але не зміг. Спостерігаючи за цими маленькими людьми, я спочатку думав, що вони нічого не боялись, що вони не знали, що таке страх. Але поступово я дізнався, що вони боялись темряви, боялись чорних речей. Коли темніло, вони збирались у великих будинках і засинали разом. Хоча я був досить дурним, щоб не зрозуміти причину того страху.
Я спав у порожній кімнаті. Вночі я, бачив сон, що я тонув і якісь морські водорості торкались мого обличчя. Я прокинувся, і мені здалось, що якийсь сірий звір вибіг з кімнати. Я підвівся і вийшов з палацу. Біля руїн я помітив декілька білих фігур. Вони несли якусь темну річ.
Коли посвітлішало, білі фігури зникли. Я казав собі, що ті білі фігури були просто грою моєї уяви. Але я думав про них весь ранок.
Було дуже спекотно, і я шукав місце, де б міг сховатись від сонця. Я знайшов темний коридор і пішов ним. У ньому було дуже темно. Несподівано я зупинився: два ясні ока дивились на мене з темряви.Я злякався. Все ж я пішов вперед, простягнув руку і торкнувся чогось м'якого. Відразу ж щось біле промчало повз мене. Я повернувся і побачив дивну маленьку мавпоподібну фігуру. Вона швидко перетнула відкритий простір і щезла в одному з колодязів.
Я підбіг до колодязя, запалив сірник і глянув вниз. Він був дуже глибоким. Я не побачив ніякої води в ньому, але я чув якийсь шум, схожий на роботу великого двигуна. Біла фігура спускалась вниз.
2.1) The Time Machine was perhaps inside the pedestal.
2) The little people behaved very strange near the pedestal.
3) After wakening Time Traveller saw some grey animal running out of the room.
4) He heard some strange noise like the work of a big engine from the well.

Наступна сторінка

для 8-го класу

для 9-го класу

для 10-го класу

для 11-го класу