Баннерный обмен ABN

Стислий переказ - короткий зміст творів Винниченко Володимира

Салдатики!!
Сірий холодний березневий ранок. Хмари темним густим димом нависли над селом і повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуватий тонкий дощик.
В кінці села, при самій дорозі, стоїть велика валка селян і чогось чекає. «Худі, бліді лиця та похмурі і болісно сердиті, очі дивляться кудись у поле за невеличкий лісок...» Аз села все підходять люди: чоловіки, діти, баби, навіть старі діди і похмуро питають, чи ще нема... їм відповідають, що ще нема, і щоб і довіку їх не було! читати далі...


Суд
Неділя. Був дощ, і надворі ще не зовсім прояснилося. Але сонце прудко бігло з-за туману, золотило баню церкви і наближалося до економії.
«Земський начальник Михайло Денисович Самоцвіт, вигодований, опецькуватий чолов'яга з підстриженими, мов стріха, чорними вусами й розтопірченими вухами, що дуже нагадують ліхтарі біля брички, вийшов із душних покоїв надвір і поволі ходить собі біля ґанку, балакаючи з гостем. читати далі...


категорія: стислі перекази / стислий переказ - короткий зміст творів Винниченко Володимира