Шкільна бібліотека

Головна
Колядки та щедрівки
Зарубіжні прислів'я
Підручники
ГДЗ
Біографії
Реферати
Зарубіжна література
Українська література
Твори з української мови
Англійська мова
Русский язык
Сочинения
Стислі перекази
Прислів'я та приказки
Крилаті вирази
Фразеологізми
Народна творчість

Баннерный обмен ABN

Чий то ж ми плужок по горі оре

Чий то ж ми плужок по горі оре?
Нашого пана господаренька.
Найстарший синок за нлужком ходить,
Правов рученьков волики гонить,
Лівов рученьков за плужок держить.
Надойшли туди татуньо єго:
- Ори ж ми, синку, здрібонька ниву,
Та й посіємо яру пшеницю.
Та вродиться нам пшеничне стебло,
Пшеничне стебло, пшеничне зерно.
Та й ізберемо женці молодці,
Та й ізіжнемо в дрібонькі сніпки,
Та й ізложимо в золоті кіпки,
Та й заїдемо шістьма волами,
Шістьма волами, трьома возами,
Та й заберемо ковані вози,
Та й заберемо, та й повеземо,
Та й повеземо на тихий Дунай,
На тихий Дунай, на крутий беріг.
Та й ізложимо на білий камінь,
Та й завершимо сив соколоньком.
Сив сокіл сидить, в Дунай ся дивить,
В Дунай ся дивить, з рибков говорить:
- Ой рибко, рибко, я тебе йму
Свому паноньку на вечероньку,
На вечероньку свят-вечерову.

категорія: усна народна творчість / колядки та щедрівки / Чий то ж ми плужок по горі оре