Баннерный обмен ABN

Пісенька про космічного гостя скорочено - Ліна Костенко

Достигають яблука-ранети.
Рання осінь листя золотить.
Гарний хлопець з іншої планети,
може, завтра в гості залетить.

Авторка описує уявний діалог з космічним прибульцем, сполукою «гарний хлопець» підкреслюючи своє позитивне ставлення до такого контакту.

Діло звичне — міжпланетні мандри.
Усміхнеться, зніме свій шолом.
Скаже: — Там, в сузір'ї Саламандри,
твій коханий бив тобі чолом.

Я спитаю: — Є у вас поети?
Як по-марсіанськи — макогін?
Знаєш, там туманність Андромеди,
Хай не йде так часто на обгін.

Поетеса використовує незвичну епітетичну сполуку «планетарно сині очі». У такий спосіб вказано на особливість краси гостя.

Він посидить, трохи відпочине,
цей мій дивний, нетутешній гість.
Планетарно синіми очима
про безмежний космос розповість.

Прийдуть люди з ним погомоніти,
хлібом-сіллю я їх пригощу.
Передам йому для Береніки
білі айстри в крапельках дощу.

Перевірю техніку в ракеті,
розкажу, як звуться журавлі.
Хай посіє в себе на планеті
жменьку слів із нашої землі.

Метафоричний зворот «посіє в себе на планеті / жменьку слів із нашої землі» означає побажання авторіаі вивчати її чарівну рідну мову не лише на Землі, а навіть на іншій планеті.

Апарат космічний загуркоче,
пропливе смарагдовий кортеж...
— Добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якій галактиці живеш?

пропонуємо інші твори Ліни Костенко:

  • Маруся Чурай
  • Дощ полив
  • Корольові миші


  • категорія: стислі перекази / стислий переказ - короткий зміст творів Ліни Костенко / Пісенька про космічного гостя скорочено