Шкільна бібліотека

Головна
Колядки та щедрівки
Зарубіжні прислів'я
Підручники
ГДЗ
Біографії
Реферати
Зарубіжна література
Українська література
Твори з української мови
Англійська мова
Русский язык
Сочинения
Стислі перекази
Прислів'я та приказки
Крилаті вирази
Фразеологізми
Народна творчість

Баннерный обмен ABN

Фразеологізми на літеру Н

A | Б | В | Г | Д | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


На безголів'я. На нещастя, на погибель.
Через море брела, спішила, забейкана прибігла у садок на побачення і, виходить, спішила ка своє безголів'я... (О. Гончар, Тронка, 9).


На бобах розводити. Ворожити, гадати.
Ех, буду я з тобою тут ка бобах розводити. Стара чи не стара, досить, що небезпечна (І. Франко, Рябина, 1,5).


На глузи брати (узяти, піднімати). Насміхатись, глузувати.

...Та над Петром ну реготать,
Петра на глузи піднімать!
(П. Гулак-Артемовський, Послухав жінку...).

...Я..., попасав нашу сиву таранкувату від Старості кобилу; через неї не раз мене брала на глузи пастушня (М. Стельмах, Гуси-лебеді летять, 1).


На горіхи (рибу) мати (буде). Бути вилаяним, покараним, дістати прочухана.
...Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи... (Панас Мирний, Товариші).
Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний... (І. Микитенко, Гавриїл Кириченко — школяр. Пісталєт).


На живу нитку. Приблизно, не точно, нашвидку.
Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів? (М. Стельмах, Правда і кривда, XXVIII).


На зламану голову. Невідомо куди й для чого; на погибель.
Там, удома, стільки праці, що десять рук замало, а ти їдь на зламану голову цісареві служити (М. Яцків, Душі кланяються, III).


На зубах перетирати; на зуби (на язики) брати (узяти). Лихословити, осуджувати когось; розпускати плітки. ...Назбирається чимала юрба людей, та й давай перетирати на зубах у сотий раз того чудного Хруща (Панас Мирний, Хіба ревуть воли..., II). Коли проходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали ЙОГО на зуби (М. Коцюбинський, Фата моргана, 2). ...Господиня звиваладя, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич, Камінна душа, X).


На зубки підняти. Глузувати, насміхатися. Вже коли попадеться їй хоч трохи тюхтюх-сердега, то такого і підніме на зубки... (І. Котляревський, Москаль-чарівник, X).


На кабачки влетить (кому). Буде покараний (хто).

Так пан як взна, отут-то, Боже,
Влетить тобі на кабачки.
(І. Манжура, Лісничий).


На один шталт. Однакові, схожі, на один зразок. ...Щоб ти тямила, що ми всі на один шталт шиті (Т. Шевченко, Назар Стодоля, І).


На пні ламати. Руйнувати щось у самій його основі.

Докіль життя тяжким нас давить валом,
На пні ламає силою страшною...
Ох, загніздись на дні душі моєї,
Важкая думо!
(І. Франко, Не покидай мене, пекучий болю...).


На порі (ставати). Дійти певного віку, зросту, дозріти.
От, уже у нас і дочка на порі... (М. Старицький, За двома зайцями, II, 1).


На руку ковінька. Того й треба; до речі; вигідно.
Такий переполох — генералові на руку ковінька (Панас Мирний, Хіба ревуть воли,.., IX).


На своє копито. На свій лад.
А поки що єврей-агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито (І. Франко, Борислав сміється, V).


На тонку. Не тривко, погано, як-небудь.
Матвій Чумак жив і справді у злиднях, землі обробити не мав чим і харчувався на тонку (І. Микитенко, Ранок, І, 3,1).


Не варта шкурка вичинки. Наслідки не варті затраченої на них праці; не варто затівати якоїсь справи; невигідно.
— Зупинись, чоловіче! — горлав обозний, наздоганяючи отамана.
— Не варта шкурка вичинки, — буркнув, не спиняючись, байдужий до всього чумак (О. Ільченко, Козацькому роду нема переводу, Заспів, 16).


Не горіти і не курітися. Бути байдужим.
Одне слово, до науки не горів і не курівся (Ю. ІПовкопляс, Людина живе двічі, Понеділок, XII).


Не дати в кашу собі наплювати. Уміти постояти за себе, відстояти свої інтереси; зберігати почуття власної гідності.
Горда та завзята, клята дівка, не дасть у кашу наплювать! (І. Тобілевич, Безталанна, II, 4). Він цінує і твоє діло, але і в свою кашу наплювати не дасть (О. Гончар, Тронка, 3).


Не до Петра, а до Різдва. Про людей похилого віку.
І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! (Леся Українка, Блакитна троянда, II, 9).


Небо прихилити. Бути ладним все зробити для чийогось щастя.
Та якби її воля, якби можливо — свого здоров'я вточила б, хоч теж ним не багата, небо прихилила б — тільки одужуй, Сергію, живи... (М. Олійник, Одержима, І, 3),


Нема промитої води (кому). Нема просвітку (про постійне переслідування та докори).
Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок, Сестра, VI).


Ні в дві ні в три. Розгубитися, зніяковіти. — А ти чого тут хочеш, заволоко? '
Леон став ні в дві ні в три на таке привітання. (І. Франко, Борислав сміється, 1,1).


Ніде й голки встромити. Дуже тісно.
Отож людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок).


Носа не навернути. Не приходити з якоїсь причини; не мати змоги наблизитися через щось (часто через сморід).
...Так, ввиніть, смердітиме, що й носа до нього не навернеш... (М. Кропивницький, По ревізії, 3). Сюди ніхто й коса не наверне! Одно — далеко від двора..., а друге — пустка, то побояться... (І. Тобілевич, Сава Чалий, 1,1).


Носом вудити рибу. Куняти.
Уже Зінька куняла, дрімала, КОСОЛІ вудила рибу, вже навіть засинала (І. Нечуй-Левицький).