Баннерный обмен ABN

Історизм художнього мислення Олеся Гончара

У Гончара надзвичайно розвинене, загострене історичне мислення. Ю. Барабаш відзначав: «Говорячи про ці художні особливості художньої майстерності, я маю на увазі схильність автора до зображення подій і людських доль в їх закономірній сполученості з магістральними тенденціями часу, прагнення розкрити глибинний зв'язок кожної зупиненої мистецтвом миті — належить вона до дня нинішнього чи дня минулого — з величезним рухомим потоком, ім'я якому — історія».
О. Гончара завжди хвилювала тема війни і миру, питання, пов'язані з призначенням людини, її роллю збереження миру.
У роки Великої Вітчизняної війни О. Гончар пройшов тяжкий шлях боротьби з фашизмом. У його романах «Прапороносці», «Людина і зброя», «Циклон», як і в творах К. Симонова — «Товариші по зброї», «Живі і мертві», «Солдатами не народжуються», «Останнє літо», Ю. Бондарева — «Гарячий сніг», «Берег»; О. Чаковського — «Блокада» і «Перемога», зображено події великої історичної значимості.
У романах О. Гончара художньо втілена ідея миру як необхідна умова існування життя на Землі.
Зазвичай в основу творів О. Гончара покладено конкретні історичні події, певною мірою пережиті ним самим; вони визначили сюжети романів «Прапороносці», «Людина і зброя», «Циклон». Життя нашого сучасника розкрите в творах «Тронка», «Циклон», «Собор», «Берег любові», «Твоя зоря»; шляхи народу в революції — в романах «Таврія», «Перекоп».
У творчості Олеся Гончара простежується тематичний ціннісний центр. Саме цей ціннісний центр стає темою чи, точніше, основним комплексом тем літератури цієї епохи. У Гончара — це людина, Земля, Всесвіт.
Від твору до твору письменник поглиблює художній історизм, щоб пізнати витоки процесу становлення нашого сучасника. У проявляється не лише в конкретно-політичному аспекті, а й у тому, що ідейні настанови переплітаються зі спогадами сивої давнини, набуваючи глибинної значимості. У «Прапороносцях» це насамперед звернення до образності історичної думи і «Слова о полку Ігоревім».
У «Тронці» поруч знаходяться сучасний полігон і кам'яні баби в степу. Естафету мужності й героїзму батьків приймають молоді воїни в боротьбі з циклоном («Циклон»). Кирило Заболотний виносить уроки справедливості і добра зі свого дитинства і юності — суворих років війни («Твоя зоря»).
Усім творам О. Гончара властивий історизм художнього мислення. У його романах про війну цей принцип визначається не стільки хронологічними параметрами оповіді, скільки масштабністю авторської точки зору, мірою пізнання життя народу.
Роману «Людина і зброя» притаманне майже зриме відчуття часу, історії, яка стає його змістом. Зв'язок сучасного і минулого проявляє себе в кожному з компонентів твору, починаючи із заголовку.

по темі:

  • Краса людських почуттів у трилогії О. Гончара «Прапороносці»
  • «Собори душ своїх бережіть (за романом О. Гончара «Собор»)»
  • Творчість Олеся Гончара у світовому контексті


  • категорія: українська література / твори за творчістю Олеся Гончара / Історизм художнього мислення Олеся Гончара