Баннерный обмен ABN

Харків 1940 р. у романі Гончара «Людина і зброя»

Роман Гончара «Людина і зброя» є романом пам'яті.
Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті.
Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв «Людини і зброї»: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка — «Війна!» — залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи.
Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови студентів, приголомшених нежданою звісткою. Уявляємо філософа і вільнодумця Духновича, що так і не навчився як слід ні козиряти, ні ходити з компасом, а на заняттях в харківському лісопарку щоразу збивався із заданого напряму; бачимо, як клекоче вулиця Сумська від невідомості. Ждуть новин від репродуктора, а звідти гримить брава музика... Чуємо гомін біля пам'ятника Кобзарю в парку. Усі чекають чогось не розходяться, а бронзовий Тарас мовчки думає свою думу.
У магазині на Басейній голі полиці — усе розмели. Біля іншого магазину — галас. Виявляється, розбирають мило, сірники, сіль. В усьому цьому вчувалась страшна якась далека правда — подих голодних харківських зим, горе багатостраждальних матерів, що будуть замерзати зі своїми дітьми, везучи міняти те мило і ті сірники.
У романі постає і харківська Журавлівка, і майдан Дзержинського, і перший український хмарочос — залізобетонний Держпром, біля якого знаходиться ДзерЖинський райком партії, де разом із представниками військкоматів розглядають заяви добровольців.
Цей райком атакують студенти університету. Звідси вони підуть добровольцями на фронт.

по темі:

  • Війна як мірило людяності (за романом «Людина і зброя» О. Гончара)
  • Красиве й потворне в романі О. Гончара «Людина і зброя»
  • «Людина і зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору


  • категорія: українська література / твори за творчістю Олеся Гончара / Харків 1940 р. у романі Гончара «Людина і зброя»