Баннерный обмен ABN

«Людина і зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору

Гончар... Як він оберігав і примножував у суспільстві «ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності» (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження.
Саме тому в романі «Людина і зброя» автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля.
Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб люди не виготовляли смертоносну зброю, а були мислителями, духовними творцями, справжніми господарями своєї землі.
Герої роману «Людина і зброя» — такі ж молоді хлопці — солдати, як і сам автор. їхні долі схожі, бо будучи студентами, юнаки добровольцями пішли на боротьбу з ворогом — захищати рідну землю. «Окопи стали для нас другим університетом», — згадує Гончар.
Страшні реалії життя випали на долю Богдана Колосовського, Степури, Мирона Духновича, Слави Лагутіна... Але турбота про інших, солдатська взаємодопомога, любов, синівський обов'язок перед державою, людська гідність допомагають вистояти у цьому пеклі, бо вони мають право на щасливе життя. Серед героїв особливо виділяється солдат Богдан Колосовський, який уособлює найкращі риси патріота, мені здається, що це сам Олесь Гончар, бо і «листи» Богдана, які він символічно посилає в думках коханій, інтелектуально наповнені, що характеризує його як обдаровану, високогуманну натуру, якій довелося звідати найважчих випробувань.
Своїм твором письменник возвеличує людину, її героїзм: «Ідемо, ідемо. Хочемо пройти крізь цей степ, як торпеди, крізь його аеродроми, засади, крізь усі небезпеки, що зустрінуться нам на путі. Здається, тільки вийдем — і вже не буде війни... Але, навіть, гинучи, віритимем, що після нас буде інакше, і все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: Це був останній кошмар на землі».

по темі:

  • Війна як мірило людяності (за романом «Людина і зброя» О. Гончара)
  • Красиве й потворне в романі О. Гончара «Людина і зброя»
  • Харків 1940 р. у романі Гончара «Людина і зброя»


  • категорія: українська література / твори за творчістю Олеся Гончара / «Людина і зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору