Баннерный обмен ABN

Трагедія жінки (за романом П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?")

Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля ми-офіцерами, сільськими багатіями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Головний герой твору — Чіпка Вареник, селянин-бунтар, який врешті-решт дійшов до злодійства. Поряд з ним діють жінки: баба Оришка, Мотря, Галя, Христя. Долі кожної з них переплітаються з Чіпчиною, і більшість цих доль, звичайно, трагічна.
У романі змальовано дві епохи: кріпаччину і пореформену дійсність. Обидві вони були ворожими для жінки. Кріпачки Мокрина й Уляна зазнали лиха від панів Польських. Оришці і Мотрі дісталося вже після скасування кріпацтва. Бідність, удовин талан, нещаслива доля дочки — це ознаки життя Оришки. Мотрина доля така ж безрадісна. Спочатку підступність чоловіка, який приховав свою справжню сім'ю та ім'я, потім принизливе становище покритки, втрата землі, нарешті — трагедія сина. Безталання Мотрі не може не вражати. Що повинна відчувати мати, яка бачить повільну загибель своєї дитини! А як зважитися на останній крок — заявити про кривавий злочин сина властям! Безмірне горе, неможливість щось змінити, хоч якось допомогти Чіпці — ось що вкоротило Мотрі життя.
Історія Галі починалася більш вдало. Єдина дочка Максима та Явдохи, вона не знала нестатків, образ. Потім життя з коханим чоловіком. Чому ж і ця жінка нещаслива? А тому, що добробут, замішаний на неправді, ще й на злочинах, не може принести задоволення нормальній людині. Крім багатства, потрібні правда, справедливість, можливість любити й поважати себе і близьку людину. А цього в Галі, на жаль, не було. З відчаю і глибокого розчарування вона накладає на себе руки.
Можливо, більше пощастило Христі, дружині Грицька. Після сирітського дитинства знайшлася близька людина, утворилася сім'я, чий добробут досягався власною працею. Пощастило і з землею: не трапився «родич», котрий би її відібрав, як у Чіпки з Мотрею. Але й Христинине життя не є безжурним, радісним. Жінка не бачить гармонії, не відчуває справедливості у світі. Тому й не покидають її роздуми про Чіпчину трагедію, тому й мучить Христю байдужість Грицька до чужого горя.
Нормальна сім'я, здорові діти, уважний, люблячий чоловік — ось умови жіночого щастя. Але сім'я — це ланка суспільства, отже, залежить від нього. Якщо ж суспільство несправедливе, то й ніякі родинні радощі не зроблять жінку по-справжньому щасливою. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» переконує нас у цьому.

по темі:

  • Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?"
  • Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?") (І варіант)
  • Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?") (ІІ варіант)
  • Ідея алегоричної назви роману П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?"


  • категорія: українська література / твори за творчістю Панаса Мирного / Трагедія жінки (за романом П. Мирного "Хіба pевуть воли, як ясла повні?")